Сторінка музичного керівника
Музичний керівник Величко Оксана Іванівна
Закінчила Львівське музично-педагогічне училище, стаж роботи - 28 років, 10 тарифний розряд.
ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО ФОЛЬКЛОРУ.
Для українського народу патріотизм був і є найбільшою національною цінністю, тому серед патріотичних завдань, що стоять перед освітянами, є виховання свідомого громадянина – патріота своєї держави. Проблема формування національної свідомості кожної дитячої особистості нині набуває особливої значущості.
До основних завдань патріотичного виховання дошкільнят належать:
- формування любові до рідного краю;
- формування духовно – моральних взаємин;
- формування любові до культурної спадщини свого народу;
- виховання любові та поваги до своїх національних особливостей;
- виховання почуття власної гідності, як представників свого народу;
- толерантне ставлення до представників інших національностей.
Патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, воно об’єднує в собі всі сторони розвитку особистості: моральний, трудовий, розумовий, естетичний, фізичний і передбачає вплив на кожну зі сторін для отримання єдиного результату.
Для патріотичного виховання дошкільнят важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціуму, суспільних явищ. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів’я, приказки, ігри ) діти поступово отримують більш – менш цілісні уявлення про своєрідність українського народу. Серед засобів національного виховання у музичній діяльності використовуємо твори українського фольклору (забавлянки, мирилки колискові, колядки, хороводні ігри та таночки).
Музичний фольклор – це народна музично-поетична творчість, частина народної спадщини минулого.
Український дитячий музичний фольклор – це найцікавіший, доступний, багатофункціональний матеріал для виховання дітей дошкільного віку, сутність якого полягає в наданні дитині перших відомостей про оточуюче середовище, передачі суспільних моральних цінностей і культури свого народу через прості форми фольклорного матеріалу.
Велику роль в моральному, патріотичному і культурному вихованні дошкільнят грають заняття в дитячому садочку.
Через музичні заняття, розваги, свята ми виховуємо любов до своєї країни, до рідного дому, до дитячого садка, рідної вулиці, до свого міста, любов і повагу до українського народу.
Великі можливості морально – патріотичного впливу полягають в народній музиці. Тому, залучаючи дітей до музичної спадщини свого народу, ми виховуємо в них почуття патріотизму. Найбільш природним для дошкільнят є музично-естетичне виховання на етнонаціональній основі. Це пов’язано з тим, що особлива мова українського дитячого музичного фольклору, зокрема українських народних музичних казок та казок з музичними вставками, багата на світ почуттів, переживань, настроїв, думок людини допомагає дітям емоційно проявлятися, вивчити рідну мову, культуру та звичаї свого народу.
Народні казки та казки-пісні – словесно-поетичні або музично-поетичні твори, в яких навколишній світ розкривається за допомогою фантастичних образів і тварин. Твори цього жанру із дорослого фольклорного середовища ввійшли в дитяче світосприймання і стали цілком дитячим фольклором.
Найдавнішу фольклорну верству у українській народній творчості представляють казки з пісенними вставками. Усім нам з дитинства відома пісня «Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережка», колискова «Люлі-люлі, Телесику» та пісня-примовка «Гуси, гуси, гусенята» з української народної казки «Івасик-Телесик».
А ще відомі нам з дитинства пісенька Колобка «Я по засіку метений, я на яйцях печений» з однойменної казки; пісня Котика «Ой у лиски, в лиски новий двір» із казки «Котик і Півник»; пісня Кози «Я Коза-дереза, з-під бока луплена, за три копи куплена» із української народної казки «Коза-дереза» та пісня диких качок «Он де наша діва, он де наша Іва!» із казки «Кривенька качечка».
Пісні-казки – це музично-поетичні твори, в яких навколишній світ розкривається за допомогою фантастичних образів і тварин. Герої цього жанру жнуть, молотять, косять, прядуть, пасуть худобу, тобто працюють, приваблюючи дитячу увагу до основного змісту життя людини – праці.
Тематика пісень-казок найчастіше жартівлива, а головними її персонажами є тварини, серед яких – півники, курочка з відром, Омелечко, миші, коза, котик, зайчик, гуси, сорока, жабки та ін..
Найпоказовішою піснею-казкою, в якій звірі злагоджено й дружно працюють і допомагають собі співами й таночками, є українська народна пісня «Два півники». Всім відому з дитинства забавлянки «Сорока-ворона» можна вважати також піснею-казкою. Її тематика пов’язана з працею і винагородою героїв за результати їхньої роботи.
Спорідненими з музичними казками за музично-стильовими ознаками є небилиці. Вони найменш представлені в українському дитячому музичному фольклорі та є своєрідними музичними іграми, а для дитини гра – це її життя. Ситуації в цих піснях комічні. Зумисне відхилені від норм, а тому викликають у дітей веселий настрій. У грі дитина засвоює правильну модель поведінки, підвищує загальну культуру, ознайомлюється з дитячою літературою, музикою, обрядами та традиціями нашого народу.
Українська народна пісня – це історія народу-трудівника, народу-воїна, що цілі віки бився за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, свою кров своє життя на виявлення своїх здібностей, на збереження своєї гідності.
Яка мати не співала над колискою дитини. Це перша пісня, яку дитина чує від найближчої і найдорожчої для нього людини – її матері. І функція цього простого співу, що йде від самого серця – далеко не лише просте заколисування. Співаючи колискову, мати висловлює найзаповітнішу мрію, сподівання, бажаючи дитині довгого щасливого життя, передає їй найважливіші культурні коди. Поки діти чують колискову від своїх матерів, народ має надію і надалі зберегти свою ідентичність. «Котику сіренький», «Ой спи дитя, колишу тя», «Ой ходить сон коло вікон» та інші колискові прийшли до нас з давніх давлень і співаються понині.
Для патріотичного виховання корисно використовувати народні ігри зі співом і рухом. Ці ігри розвивають інтерес до співу, пам’ять, почуття ритму і мелодії. В іграх такого плану діти вчаться передавати в русі художній образ, але найголовніше – через гру українська народна пісня входить в побут сім’ї, в якій виховується дошкільник. У народних іграх діти вчаться спілкуватися, долучаються до народних традицій, виявляють взаємовиручку, знайомляться з малими жанрами народної творчості.
Пісенна творчість українського народу складалась і збагачувалась протягом століть, тому її розглядають як справжній золотий фонд української музичної культури і невід’ємну частину патріотичного виховання дошкільників.
ВПЛИВ МУЗИКОТЕРАПІЇ НА ЛЮДСЬКИЙ ОРГАНІЗМ.
Кожен завжди хоче бути здоровим, фізично сильним, творчо активним. Люди давно помітили багатогранний вплив мистецтва на життя та здоров’я, тож неодноразово зверталися до нього у найскрутніших ситуаціях. І мистецтво допомагало їм, повертало сили та душевну рівновагу. Такі можливості мистецтва не випадковість — вони лежать у самій його природі. можливо, мистецтво й було створено для того, щоб не тільки приносити людині естетичну радість, а й допомагати їй, захищати від усього того, що заважає по-справжньому жити.
На чому ж заснована така велич мистецтва? Поряд із загальновідомими властивостями, слід згадати його здібність породжувати особливе психо-енергетичне поле, що транслює позитивну енергію творців слухачам і глядачам. Ця енергетика здатна зцілити людину та повернути до життя, стимулювати її інтелект і чинити психологічну допомогу, вселяти надію та зміцнювати впевненість. Сьогодні поговоримо про музику. Про її сутність говорив П. Чайковський: «Мета музики — збудити духовне хвилювання. Жодне інше мистецтво не пробуджує настільки підвищеним чином благородні почуття в серці людини». З ним погоджується відомий український педагог В. Сухомлинський: «Завдяки музиці в людині пробуджується уявлення про підвищене, величне, прекрасне не тільки в навколишньому світі, а й в самому собі». Безумовно, у цих висловлюваннях видатні люди мали на увазі класичну, тогочасну «серйозну» музику, джаз, класичний рок, гітарні пісні, фольклорну музику, естрадну музику у виконанні професійих колективів, наприклад оркестрів під керівництвом П. Моріа, Дж. Ласта, Ф. Пурселя та багато інших.
Учені провели дослідження в одній з підмосковних музичних шкіл, де застосовують музичну терапію. Школярі одностайно відповіли, що на уроках математики їм хотілося б слухати музику Й. Баха. Думка дітей підтверджується й дослідженнями, які свідчать, що твори Й. Баха прояснюють мозок, а музика В. Моцарта ще й розвиває розумові здібності.
Крім цього, стимулює творче мислення і помагає генерувати нові ідеї музика О. Скрябіна, Ф. Шопена, С. Прокоф'єва. До речі, фортепіанна музика С. Прокоф'єва, на примаж, налаштовує на високоінтелектуальний лад, у голову приходять несподівані ідеї, пов'язані з космосом.
Прослуховування у великому обсязі музики «поета фортепіано» Ф. Шопена значно збільшує гнучкість мислення. Як повідомляє журнал Nature німецькі фахівці радять зранку слухати твори В. Моцарта, Ф. Гайдна або А. Вівальді. А ось прасувати білизну або робити хатню роботу спробуйте під легкі й динамічні композиції Дайани Росс, прибирати в оселі— під швидкий ритм, наприклад, «Танцю із шаблями» А. Хачатуряна. Цікаво, що цей твір надає людині творчий імпульс і навіть здатний підвищувати сексуальний тонус. У цьому дусі й гарна музика Дж. Гершвіна.
Учені багатьох країн пропонують нам невеличку «музичну аптечку»:
1. Зняти стрес допоможе романтична музика Ф. Шуберта, Р. Шумана, П. Чайковського, Ф. Ліста.
2. Втішають, заспокоюють, наповнюють мужністю твори Л. Бетховена.
3. Допомагають від алкоголізму й куріння разом в гіпнозом і голкорефлексотерапією «Аве Марія» Ф. Шуберта, «Місячна соната» Л. Бетховена, «Лебідь» К. Сен-Санса, «Метелиця» Г. Свиридова.
4. Лікує від неврозів і роздратованості бадьора музика П. Чайковського, О. Пахмутової і М. Таривердієва.
5. Виразка шлунку й дванадцятипалої кишки зникає завдяки прослуховуванню «Вальсу квітів» з балету П. Чайковського «Спляча красуня» і мелодійної музики В. Моцарта.
6. Якщо ви втомилися, слухайте музику Луї Армстронга, Дюка Еллінгтона, Елвіса Преслі.
7. У разі синдрому хронічної втоми слухайте «Ранок» Е. Гріга, «Світанок над Москвою-рікою» (фрагмент з опери М. Мусоргського «Хованщина»), романс «Вечірній дзвін», мотив пісні «Російське поле», «Пори року» П. Чайковського, музику Й. Брамса.
8. Повне розслаблення ви можете отримати від «Вальсу» Д. Шостаковича зі старого кінофільму «Овід», оркестру Ф. Пурселя, мелодії Ф. Лея з кінофільму «Чоловік та жінка», романсу Г.Свиридова з музичних ілюстрацій до повісті О. Пушкіна «Метелиця».
9. Нормалізує кров'яний тиск і серцеву діяльність «Весільний марш» Ф. Мендельсона.
10. Заспокоять у гніві «Картинки з виставки» М. Мусоргського.
11. Позбавляє головного білю і мігрені прослуховування відомого «Полонезу» М. Огінського, мелодій К. Глюка, «Гуморесок» А. Дворжака, «Весняної пісні» Ф. Мендельсона, музики Дж. Гершвіна.
12. Нормалізує сон і роботу мозку сюїта «Пер Гюнт» Е. Гріга.
13. Від депресії допомагає «Хабанера» з опери Ж. Бізе «Кармен», «Турецьке рондо» В. Моцарта, «Тріумфальний марш» з опери «Аїда» Дж. Верді, а ось ноктюрни Ф. Шопена можуть викликати депресію.
14. Для поліпшення апетиту рекомендують слухати музику «Бітлз» і фортепіанні концерти Ф. Ліста.
Медики, досліджуючи можливості музикотерапії, зазначають, що музика діє вибірково — залежно не тільки від її характеру, а й від інструмента, на якому її виконують. Такі старовинні інструменти, як орган, флейта, скрипка, дуже гарно діють на мозок людини. Мабуть, не випадково, скрипка — найулюбленіший інструмент інтелектуалів, зокрема відомого вченого А. Ейнштейна, літературного героя Шерлока Холмса та інших.
Вивчаючи вплив музичних інструментів на людину, вчені дійшли висновку, що найсильніше на людину впливає органна музика: вона приводить усі мозкові структури в стан резонансу.
Музика допомагає розвивати і виховувати дітей. Як стверджують численні дослідження, прослуховування музики значно покращує функції мовлення в дошкільнят, сприяє запам'ятовуванню ключових фраз і загалом полегшує засвоєння інформації дітьми.
Американські дослідники дійшли висновку, що мозок людини з моменту народження здатний сприймати музику і, можливо, вона є свого роду першою мовою або архаїчною формою мислення.
Сприйняття музики може бути активним (свідомим) або пасивним (несвідомим). При цьому доведено, що навіть несвідоме сприйняття музики позитивно впливає на інтелектуальну діяльність.